Blog

Працівники ДПІ вимагають від платників податків заяву за формою 20-ОПП.

Це пов’язано із виявленням всіх об’єктів оподаткування у платника податку, та можливих місць здійснення господарської операції, для повної інформованості органів ДПІ щодо можливих місць проведення виїзних перевірок.

Зокрема такі податкові «репресії» застосовуються до ФОП, що перебувають на спрощеній системі оподаткування.

Згідно п. 63.3. ст. 63 ПК України, з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в органах державної податкової служби за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних органах державної податкової служби за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, органи державної податкової служби за місцезнаходженням таких об’єктів у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби.

На теперішній час постає питання в обов’язковості реєстрації ФОП, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, за неосновним місцем реєстрації в ДПІ.

Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний податковий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об’єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.

В свою чергу, Порядок обліку платників податків і зборів та визнання такими, що втратили чинність, наказів Державної податкової адміністрації України, затверджено наказом ДПС України N979 від 22.12.2010р.

Вказаним нормативним актом визначено порядок взяття на облік за неосновним місцем обліку платників податків.

Згідно даного Порядку, до законодавства в платника податків, окрім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному органі державної податкової служби.

Однак, виходячи з аналізу положень вказаного порядку, у платника податків, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, за умови, що у нього не виникає інших видів податкових зобов’язань, які виходять за межі єдиного податку (наприклад земельний податок) на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, у платника не виникає обов’язку нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території іншої адміністративно-територіальної одиниці.

Згідно із п. 8.1. та 8.2. Порядку, платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, органи державної податкової служби за місцезнаходженням таких об’єктів (за основним та неосновним місцем обліку) у порядку, встановленому цим розділом.

У разі ж виникнення такого додаткового об’єкту оподаткування, платник зобов’язаний повідомити про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (об’єкт оподаткування), за ф. N 20-ОПП, яка  подається протягом 10 робочих днів після його реєстрації, створення чи відкриття до органу державної податкової служби за місцезнаходженням такого об’єкта.

Враховуючи зазначене, оскільки у ФОП, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, зазвичай не виникає обов’язку нарахування та сплати інших податків за місцем розташування об’єкта, через який здійснюється провадження господарської діяльності, то й не виникає обов’язку такої реєстрації в іншій ДПІ, навіть при наявності об’єкту оподаткування, через який провадиться діяльність за межами місця реєстрації платника.

Однак, при цьому слід враховувати, що необхідно розглянути кожний окремий випадок, для встановлення податкових нюансів стосовно обов’язку подання платником ф 20-ОПП.

Що стосується відповідальності платника податків за порушення норм законодавства в сфері оподаткування, то статтею 117 ПК України передбачена відповідальність за порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) в органах ДПС.

Неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному органі державної податкової служби, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 170 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 510 гривень.

Така відповідальність застосовується лише після складення протоколу про адміністративне правопорушення на керівника юридичної особи, або самозайняту особу, що розглядається судом в адміністративному порядку. У зв’язку із чим, в процесі розгляду справи можна подати свої заперечення проти застосування такої відповідальності. 

Повний правовий аналіз щодо подання форми 20-ОПП можна отримати, звернувшись за телефономами, розміщеними на нашому сайті.