0

РОБОТА ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ КАРАНТИНУ

Постановою КМУ від 11.03.2020 р. № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” з 12 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. на усій території України встановлено карантин, який 25.03.2020 р. продовжено до 24 квітня 2020 р.

Вказаною Постановою забороняється відвідування закладів освіти її здобувачами, проведення масових заходів в яких бере участь більше 10 осіб, робота суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів (закладів громадського харчування, торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення). Введено певні обмеження в частині роботи громадського транспорту та перевезень пасажирів в міжміському та міжнародному сполученнях.

Робота всіх інших підприємств, установ та організацій прямо не забороняється.

Разом з тим, за таких умов власник (керівник) підприємства, враховуючи складну ситуацію має право здійснити наступне:

  1. Тимчасово відправити працівників у щорічну оплачувану відпустку.
  2. За заявою працівника, надати йому неоплачувану відпустку строком на два тижні (наприклад працівник бажає знаходитись у ізоляції та дотримуватись усіх заходів карантину, або немає можливості своєчасно потрапляти на роботу за умови обмеження громадського транспорту).
  3. Перевести працівника на іншу роботу за його згодою на строк до одного місяця.
  4. Перевести працівників в режим дистанційної (надомної) роботи.
  5. Ввести на підприємстві режим простою.

Відпустки

У перших двох випадках, щодо надання відпустки, такі відпустки надаються за заявою працівників, та можуть бути щорічними, або на два тижні без збереження заробітної плати.

Відпустка без збереження заробітної плати є правом робітника і не може застосовуватися примусово (ст. 25 Закону України «Про відпустки»).

Тимчасове переведення працівника на іншу роботу

Згідно статі 33 КЗпП України, з урахуванням змін від 20.03.2020 р., тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, допускається лише за його згодою.

Власник або уповноважений ним орган має право перевести працівника строком до одного місяця на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди, якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою.

Забороняється тимчасове переведення на іншу роботу вагітних жінок, жінок, які мають дитину з інвалідністю або дитину віком до шести років, а також осіб віком до вісімнадцяти років без їх згоди.

Таке переведення здійснюється наказом, в якому слід посилатися на Постанову КМУ №211.

Введення режиму простою

Простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця (ст. 34 КЗпП України).

Порядок оплати часу простою встановлено ст. 113 КЗпП України

Так, час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра або посадових осіб.

За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.

Питання присутності чи відсутності працівників на робочому місці під час простою Кодексом не врегульоване і вирішується переговорами між роботодавцем та працівниками (див лист. Мінсоцполітики України від 04.10.13 р. № 179/06/186-13), однак з цього приводу також обов’язково має бути прийнято однозначне рішення.

Переведення працівників в режим дистанційної роботи

Кодекс законів про працю України прямо не передбачає можливості застосування дистанційної (віддаленої) роботи працівників. Однак, ч.8. ст. 179 КЗпП України, встановлено, що жінка або батько дитини, баба, дід чи інші родичі, які фактично доглядають за дитиною, у період перебування у відпустці для догляду за дитиною, за їх бажанням, можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома.

Статтею 141 КЗпП України, передбачено обов’язок роботодавця правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту. В умовах запровадження карантину це положення може бути підставою для застосування прогресивних і сучасних способів організації праці, в тому числі і дистанційної (віддаленої).

Документи, що регулюють порядок дистанційної роботи:

– положення про умови праці надомників, затверджене постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29 вересня 1981 року № 275/17-99 (далі – Положення №275), діє в частині, що не суперечить Конституції та законам України, до ухвалення відповідних актів згідно з Постановою Верховної Ради України “Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР” від 12 вересня 1991 року №1545-XII;

– конвенцію Міжнародної організації праці №177 від 20 червня 1996 року “Про надомну працю”, однак ця Конвенція не ратифікована Україною і якихось детальних вимог до організації праці надомників, які би мали практичне застосування, не містить.

Переведення працівника на таку роботу оформлюється наказом.

Крім того, рішенням Миколаївської міської ради «Про запобігання поширенню на території міста Миколаєва гострої респіраторної хвороби COVID-19» від 17 березня 2020 № 56/110, підприємствам, установам та організаціям всіх форм власності, розташованих на території міста Миколаєва:

– забезпечити проведення дезінфекційних заходів у місцях скупчення людей (автомобільні, залізничні вокзали, аеропорти, ринки, супермаркети, заклади роздрібної торгівлі продуктами харчування, приміщення загального користування у багатоквартирних будинках тощо);

– рекомендувати запровадити щоденний режим профілактичного спостереження за персоналом з метою забезпечення самоізоляції працівників, які мають ознаки гострих респіраторних захворювань; максимально перевести здійснювану персоналом роботу на віддалений доступ із застосуванням електронних комунікацій і технологій; передбачити режим регулярного провітрювання службових приміщень та здійснення дезінфекційних заходів.

Одночасно нагадую, що з 01.03.2020 р. по 30.04.2020 р. всі платники податків незалежно від організаційно-правової форми звільняються від нарахування та сплати плати за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) та від оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Залишити відповідь

Your email address will not be published. Required fields are marked *

Досягнуто ліміту часу. Будь ласка, введіть CAPTCHA ще раз.