Blog

На теперішній час постала проблема мінімізації податку з доходів фізичних осіб, що утримується із заробітної плати працівника, а також оплати єдиного соціального внеску. 

Одним з шляхів вирішення даної проблеми є укладення цивільно-правового договору (далі – ЦПД)  між Фізичною особою-підприємцем, що використовує спрощену систему оподаткування, та фізичною особою, що не є суб’єктом господарювання.
Постає питання у законності укладення такого договору, а також подальшому відображенні ФОП зазначеного договору у фінансовій та податковій звітності, а також утриманні податків та інших обов’язкових платежів.
Органи ДПІ часто негативно сприймають цивільно-правові договори, посилаючись на суперечність таких договорів нормам діючого законодавства.
Проаналізувавши норми діючого законодавства, можна дійти наступного:
Щодо укладення приватним підприємцем цивільно-правових договорів (зокрема, договору підряду), то відповідно до статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов’язання.
Обмежень для приватних підприємців щодо укладення цивільно-правових договорів не обумовлено.
Стосовно повної індивідуальної матеріальної відповідальності, то така відповідальність передбачена лише трудовим законодавством, зокрема, статтею 134 КЗпП України. Відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, визначена ГК України.
На підставі вищевикладеного, фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, має право укладати цивільно-правові договори у т. ч. договори про надання послуг.
Також обов’язковою умовою є наявність умови, що Виконавець самостійно виконує зобов’язання за договором, на свій ризик. Це свідчить про відмінність ЦПД від трудового договору, оскільки у наймані працівники не несуть самостійного ризику за виконувану ними роботу.

Переваги укладення ЦПД Підприємець, який укладає з фізичною особою ЦПД, має враховувати певні нюанси:
– ЦПД не потрібно повідомляти податкову про прийняття працівника, згідно зі статтею 241 КЗпП України, реєстрації підлягає тільки трудовий договір між підприємцем і найманим працівником;
– записи до трудової книжки виконавця договору, у тому числі найманого працівника, про виконання робіт, надання послуг не вносяться;
– не потрібно здійснювати доплату 50% єдиного податку за особу, яка виконує роботу за ЦПД, і отримувати на нього довідку про трудові відносини з ДПІ, оскільки така особа, як зазначалося вище, не перебуває у трудових відносинах з підприємцем;
– особа, яка працює за ЦПД, не враховується: для дотримання обмежень, установлених для роботи на єдиному податку, за кількістю найманих працівників (10 осіб); при визначенні середньооблікової чисельності штатних працівників для цілей працевлаштування інвалідів (8 і більше).

Оподаткування виплачених фактичних витрат, понесених у зв’язку із виконанням договору:
Сума виплачених фактичних витрат фактично не є прибутком фізичної особи. Оскільки ці витрати, особа понесла у зв’язку із виконанням цього договору.
Однак, це питання є нормативно неузгодженим, та тлумвчиться не однобоко, у зв’язку із чим, є більш раціональним відобразити у фінансовій звітності мінімальні фактичні витрати та оподаткувати їх наступним чином.
Фактичні витрати за ЦПД належить до витрат підприємця. Підприємці, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, відображають у Книзі ф. N 10 ці витрати в тому місяці, в якому вони були понесені.
Фактичні витрати за ЦПД і податок на доходи фізичних осіб
Суми фактичних витрат, нарахованих (виплачених) фізичним особам за ЦПД, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу цієї особи (платника податку) згідно з підпунктом 164.2.2 ПКУ. При цьому податковим агентом, який зобов’язаний утримати та перерахувати податок на доходи, є підприємець-замовник (виняток – виплата суб’єктам підприємництва).
На відміну від заробітної плати, при визначенні бази оподаткування на доходи фактичні витрати за ЦПД не зменшується на суму ЄСВ у частині утримань («знизу»).
Ставки податку на доходи. З 01.01.2011 р. оподаткування виплат за ЦПД здійснюється відповідно до пункту 167.1 ПК України за прогресивною шкалою: за ставкою 15% – сума фактичних витрат за виконані роботи (надані послуги), що менше або дорівнює 9410 грн. (10-кратний розмір МЗП, установленої законом на 1 січня 2011 року).
З 01.01.2011 р. виплати за ЦПД фізичним особам оподатковуються підприємцями на будь-якій І системі оподаткування ЄСВ та податком на доходи.
ЄСВ нараховується «зверху» та утримується «знизу» незалежно від предмета ЦПД: робіт чи послуг. Для виплат фізичним особам за ЦПД передбачені окремі ставки ЄСВ: 22% – у частині нарахувань; вони діють як для працівників, так і для сторонніх фізичних осіб.
Висновок: таким чином, на сьогодні, норми діючого законодавства не містять обмежень на укладення цивільно-правових договорів саме із ФОП.
Тому, ФОП, що використовує спрощену систему оподаткування, може укладати цивільно-правові договори про надання послуг із фізичною особою, що не є суб’єктом господарювання.

Шляхи вирішення проблеми:
На вимогу державного інспектора подавати пояснення до ДПІ із посиланням на нормативні акти, які передбачають та не обмежують права ФОП на укладення таких договорів. Крім того, раз в квартал, відображати певні фактичні витрати, що відшкодовано ФОП, та сплачувати з них податки.

Примірник цивільно-правового договору із найманим працівником, що відповідає нормам діючого законодавства, можна отримати в нашому офісі.

Актуальну інформацію станом на 2018 рік Ви можете прочитати в оновленній статті: Укладення цивільно-правового договору з фізичною особою для оптимізації податків та зборів (ЄСВ)